Обгрунтування витрат на правову допомогу: що підлягає компенсації?

20 серпня, 2020 · Публікації

Що потрібно враховувати при обгрунтуванні витрат на правову допомогу? Чи підлягають компенсації витрати на «необов'язкові» документи, такі як промова в дебатах? Чому не можна пускати на самоплив навіть незначні, на перший погляд, суперечки? Про це піде мова нижче.

Як невід'ємна частина ділового життя, судові тяжби «з'їдають» багато часу і коштів. На жаль, навіть перемога в суперечці далеко не завжди приносить бажаний економічний ефект.

Скажімо, підприємство успішно оскаржить несправедливий штраф в розмірі 25 тисяч гривень і заявляє (а головне, оплачує) витрати на правову допомогу - 30 тисяч гривень. Але суд стягує тільки три. Замість того, щоб take at all, the winner йде в мінус.

Такий результат справи може внести нотки непорозуміння в стосунки адвоката з клієнтом. Тим більше, що найчастіше мова йде про значно більші суми та ризики, ніж у наведеному вище прикладі.

Тому не варто нехтувати питаннями компенсації витрат на правову допомогу.

Проблематика стягнення таких витрат далеко не нова. Навпаки, це одна з вічних тем юридичного дискурсу. Судді, адвокати та інші зацікавлені особи цілком освоїлися з більшістю новацій, викликаних реформою процесуального законодавства грудня 2017 року. Але цього поки не можна сказати про витрати на правову допомогу.

Як оцінити правову допомогу

Формування послідовної та єдиної практиці в цій сфері стикається з об'єктивними труднощами. Визначаючи суму компенсації, суди змушені оперувати оціночними категоріями, запропонованими законодавцем: складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, розумність, необхідність і т. д.

Але як оцінити, наприклад, «складність справи»? Це досить суб'єктивний критерій, так що в кожному окремому випадку суд визначає її, виходячи з внутрішнього переконання.

Хоча складність і не піддається математичному виміру, деякі орієнтири в судовій практиці вже сформувалися. По-перше, слід враховувати обсяг матеріалів. Одна ситуація, якщо адвокату потрібно вивчити один том справи, і зовсім інша - якщо 60.

Ще один важливий момент - наявність або відсутність сформованої практики. Йти уторованими стежками завжди легше, ніж формувати правову позицію в нестандартних конфліктах. Якщо ви стали першопрохідцем з тієї чи іншої фабулі, на цьому моменті потрібно акцентувати увагу суду при обгрунтуванні витрат на правову допомогу. В умовах неясності правового регулювання і не усталеної судової практики робота юристів об'єктивно ускладнюється.

Адвокати все частіше апелюють до того, скільки часу вони витратили на роботу зі справою. На мій погляд, це цілком виправдано, і такий критерій куди об'єктивніше, ніж, скажімо, ціна позову. Адже в суперечках на кілька десятків тисяч гривень або на мільйони зусилля адвоката будуть приблизно однаковими. У таких випадках суди враховують, як довго фахівець проводив юридичний аналіз, збирав доказову базу і займався оформленням документів.

При цьому не можна забувати про принцип розумності. У розрахунках витрат на правову допомогу часом зустрічаються очевидно несумірні витрати часу. Стверджується, наприклад, нібито на підготовку клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (або іншого чисто технічного документа) пішов годину. Напрошується думка, що адвокат не до кінця щирий з судом. А маленька брехня, як відомо, тягне велику недовіру. Тому ревізії можуть піддатися і більш значущі аспекти правової допомоги.

Як би не було, саме прив'язку до витрат часу варто визнати оптимальним варіантом обгрунтування витрат на правову допомогу.

Компенсація витрат - нові критерії

На мій погляд, помітним кроком вперед в питанні про компенсацію витрат на правову допомогу стала правова позиція, викладена Великою палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

У постанові названі основні критерії, виходячи з яких слід визначати розмір правової допомоги: їх дійсність; необхідність; розумність розміру, складність справи і фінансовий стан учасників справи.

Велика палата підкреслила роль суду як арбітра в процесі. Суд не має права діяти в інтересах однієї зі сторін. Звідси випливає найважливіший практичний висновок: яку б космічну суму не заявили опоненти, без ваших заперечень суд не може її зменшити. Тобто в самому рядовому справі з вас можуть стягнути сотні тисяч і мільйони гривень. І доларів. Тому не можна пускати на самоплив навіть незначні, на перший погляд, суперечки.

Суд не може відмовляти в компенсації витрат на підготовку «не обов'язкових» документів. Зокрема, компенсації підлягають витрати на підготовку промови в судових дебатах. Хоча раніше зустрічалися відмови в компенсації витрат за підготовку відзиву на позов (апеляційну скаргу) за мотивами «необов'язковості» такого документа. Таким чином, Велика палата визнала за адвокатами прерогативу визначати стратегію і тактику ведення справи.

Терміни для відшкодування правої допомоги

Верховний Суд акцентував увагу на необхідності своєчасно подавати документи, пов'язані компенсацією витрат на правову допомогу. При цьому потрібно неухильно дотримуватися встановленого процесуального порядку. Бо той, хто його порушить, і несвоєчасно надасть опис або розрахунок витрат на правову допомогу, з імовірністю майже 100% позбавляє себе надії на їх відшкодування.

Резюмуючи вищевикладене, ще раз рекомендую підійти до питання обґрунтування витрат на правову допомогу з усією серйозністю, так само як і запереченням на аналогічні претензії опонентів. Пам'ятайте, що компенсації підлягають і «необов'язкові» документи, якщо вони виправдані інтересами клієнта. Робіть все вчасно, і тоді перемога принесе вам повне задоволення.